Роки, роки!
Невпинні , невблаганні,
Вони пливуть рікою в небуття,
В безодні тихо тонуть і зникають…
На жаль, рокам немає воротя
Та пам'ять,- джерело життя й безсмертя,-
Вихоплює із глибини років
Те, що було найкраще, наймиліше
Що не заблудить в гущавині віків.
Ось і прийшов цей день, день зустрічі і прощання. На вулиці співають
пташки, світить яскраве сонце, воно пестить нас своїм золотим промінням. Час
летить невблаганно і змінює все, що нас оточує.
Як одна прекрасна мить, пролетіли 4 роки навчання в початкових класах.
Чотири роки ми разом з вами піднімались сходинками країни Знань - все вище і
вище. Сьогодні ви залишаєте зі мною свої пустощі, неслухняність, перші шкільні
радощі та невдачі, своє добре і щире серденько.
Тож нехай стежини, які вестимуть до нових знань, будуть осяяні яскравим
світлом перемог. А якщо у країні знань ітимуть дощі то тільки зоряні. У моїй пам’яті ви назавжди залишитесь такими, якими я вас
поступово відкривала для себе і якими ви сьогодні йдете до 5 класу.